Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Чухліб Є$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Чухліб Є. В. Остеологічні дослідження свиней Полтавської м’ясної породи за умов використання соєвих кормів різних технологій приготування [Електронний ресурс] / Є. В. Чухліб, Н. Д. Голуб, Д. Ю. Скареднов // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2015. - № 1-2. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2015_1-2_15 Наведено результати відгодівлі свиней полтавської м'ясної породи з використанням соєвих кормів, виготовлених за різними технологіями (експандування під тиском, віджим під пресом, екструзія) та вплив таких білкових кормів на хімічний склад і міцність стегнових кісток. Більш продуктивними виявилися підсвинки, яких годували соєвим концентратом (група Д1), соєвою макухою (група Д2) та соєвим екструдатом (група Д3). На відгодівлі вони показали середньодобові прирости 825 - 833 - 785 г відповідно, і витратили на 1 кг приросту 3,26 - 3,47 кормових одиниць. У їх стегнових кістках було більше кальцію на 1,66 - 1,04 - 2,78 % і фосфору на 0,67 - 0,53 - 0,38 %, ніж у кістках тварин контрольної групи. Підсвинки дослідних груп мали дещо менший діаметр кістки на 0,51 - 0,33 - 0,73 мм, але більшу товщину кісткової стінки (крім групи Д2) на 0,35 - 0,24 мм. Найбільше навантаження на весь діаметр кістки зафіксовано у дослідній групі Д3. | ||
| 2. | 
Шостя А. М. Взаємозв’язок гормонального фону та прооксидантноантиоксидантного гомеостазу у свинок залежно від фаз статевого циклу [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, І. І. Ступарь, С. О. Усенко, В. Г. Слинько, О. Г. Мороз, О. М. Бондаренко, Є. В. Чухліб // Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування. - 2018. - № 2. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2018_2_3 | ||
| 3. | 
Шостя А. М. Динаміка вмісту стероїдних гормонів та інтенсивність пероксидного окиснення у свинок у період становлення статевої функції [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, І. І. Ступарь, С. О. Усенко, О. І. Мироненко, О. М. Бондаренко, Є. В. Чухліб, В. Г. Цибенко // Свинарство. - 2019. - Вип. 72. - С. 83-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_72_12 | ||
| 4. |
Шостя А. М. Вплив гуматів на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у кнурів-плідників під час теплового стресу [Електронний ресурс] / А. М. Шостя, І. В. Павлова, Є. В. Чухліб, Л. М. Кузьменко, Т. С. Кодак, В. І. Березницький, Б. С. Шаферівський // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2020. - № 1. - С. 114-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2020_1_15 За сучасних умов при різкій зміні клімату головним фактором зростання продуктивності тварин насамперед є впровадження інтенсивних технологій з використанням біологічно активних добавок, які є екологічно чистими та спрямовані на розкриття адаптаційних властивостей організму в умовах теплових стресів. Мета дослідження - встановити вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід - полтавської м'ясної (ПМ) та червоно-білопоясої м'ясної (ЧБП), аналоги за віком, живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку "Гумілід" в період теплового стресу. Встановлено вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. У період теплового стресу у крові кнурів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в напрямі прискорення процесів пероксидного окиснення. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисмутази у представників ПМ (p << 0,05) і ЧБП (p << 0,01), вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з паралельним збільшенням активності каталази. Виявлено, що система генерування активних форм оксигену (активність ксантиноксидази) та їх інактивації (активність супероксиддисмутази) має вищу функціональну активність (p << 0,05 +- 0,001) у представників ПМ порівняно з ЧБП породами. Додаткове згодовування кнурам-плідникам кормової добавки "Гумілід" у період розвитку теплового стресу сприяє зниженню інтенсивності процесів пероксидації, що супроводжується накопиченням вмісту відновленого глутатіона й аскорбінової кислоти з паралельним зменшенням концентрації дегідроаскорбінової кислоти. Встановлено наявність міжпорідної різниці, так у тварин ЧБП, порівняно із ПМ породами, спостерігалась більш ефективна дія кормової добавки, що проявлялось у швидкому відновленні - глутатіону, аскорбінової кислоти, а також зменшення - дієнових кон'югатів та ТБК-активних комплексів.За сучасних умов при різкій зміні клімату головним фактором зростання продуктивності тварин насамперед є впровадження інтенсивних технологій з використанням біологічно активних добавок, які є екологічно чистими та спрямовані на розкриття адаптаційних властивостей організму в умовах теплових стресів. Мета дослідження - встановити вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід - полтавської м'ясної (ПМ) та червоно-білопоясої м'ясної (ЧБП), аналоги за віком, живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку "Гумілід" в період теплового стресу. Встановлено вплив речовин гумінової природи на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у крові кнурів-плідників різних порід під час дії теплового стресу. У період теплового стресу у крові кнурів-плідників прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз зміщується в напрямі прискорення процесів пероксидного окиснення. Такі зміни супроводжувалися зниженням активності супероксиддисмутази у представників ПМ (p << 0,05) і ЧБП (p << 0,01), вмісту відновленого глутатіону та аскорбінової кислоти з паралельним збільшенням активності каталази. Виявлено, що система генерування активних форм оксигену (активність ксантиноксидази) та їх інактивації (активність супероксиддисмутази) має вищу функціональну активність (p << 0,05 +- 0,001) у представників ПМ порівняно з ЧБП породами. Додаткове згодовування кнурам-плідникам кормової добавки "Гумілід" у період розвитку теплового стресу сприяє зниженню інтенсивності процесів пероксидації, що супроводжується накопиченням вмісту відновленого глутатіона й аскорбінової кислоти з паралельним зменшенням концентрації дегідроаскорбінової кислоти. Встановлено наявність міжпорідної різниці, так у тварин ЧБП, порівняно із ПМ породами, спостерігалась більш ефективна дія кормової добавки, що проявлялось у швидкому відновленні - глутатіону, аскорбінової кислоти, а також зменшення - дієнових кон'югатів та ТБК-активних комплексів. | ||
| 5. |
Усенко С. О. Новітні аспекти мінерального живлення свиней [Електронний ресурс] / С. О. Усенко, А. С. Сябро, В. І. Березницький, Є. В. Чухліб, В. Г. Слинько, О. І. Мироненко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 126-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_17 Висвітлено сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та вітамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, забезпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та відтворювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення свиней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та майже повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та форми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, проникати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це надає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної функції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підвищується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності сперми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню живої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м'яса.Висвітлено сучасні уявлення щодо мінерального живлення свиней. Викладено новітні дані щодо впливу мікроелементів на фізіологічні процеси в організмі через активність ензимів, гормонів та вітамінів. Встановлено, що мікроелементи беруть участь у біосинтезі білків, нуклеїнових кислот, забезпечують ліпідний обмін та синтез окремих гормонів щитоподібної, підшлункової залози та гіпофіза. Виявлено, що залізо, цинк, мідь, селен та магній мають істотний вплив на продуктивність тварин та особливу роль відіграють у репродуктивній здатності свиноматок. При недостатньому або надмірному вмісті мінеральних речовин у раціоні, спостерігається зниження життєвих та відтворювальних функцій тваринного організму. Розглянуто нові напрями мінерального живлення свиней та виявлено, що на відмінну від солей металів хелатні сполуки мікроелементів у травному каналі краще взаємодіють з біологічно активними речовинами корму, мають нижчу токсичність та майже повністю всмоктуються в кишечнику, зберігаючи свої властивості. Різноманітні розміри та форми наночастинок підсилюють їх здатність зв'язуватися з білками, нуклеїновими кислотами, проникати у клітинні органели, вбудовуватися в мембрани і, таким чином, більш ефективно впливати на функції біоструктур. Це надає змогу зменшити дози введення до організму солей мікроелементів, що запобігає забрудненню навколишнього середовища металами. Встановлено, що завдяки широкому спектру дії хелатних сполук мікроелементів істотно покращуються показники відтворювальної функції: у свиноматок підвищується багатоплідність, великоплідність, збільшується маса гнізда та молочність, покращується збереженість поросят до та після відлучення; у кнурів-плідників підвищується рухливість, виживаність та терморезистентність сперміїв, що сприяє придатності сперми до тривалого зберігання. Включення до раціонів хелатних мікроелементів сприяє збільшенню живої маси свиней, підвищенню забійного виходу та покращенню фізико-хімічних властивостей м'яса. | ||
| 6. |
Усенко С. О. Особливості перебігу процесів пероксидного окиснення у свинок залежно від фізіологічного стану [Електронний ресурс] / С. О. Усенко, А. М. Шостя, В. Г. Слинько, О. М. Бондаренко, В. І. Березницький, Б. С. Шаферівський, Є. В. Чухліб // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 2. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_2_13 Експериментальні дані багатьох учених свідчать про провідне значення процесів пероксидного окиснення в забезпеченні рухливості, виживаності сперміїв, дозрівання яйцеклітин та заплідненні. Це вимагає розроблення програм антиоксидантного живлення відповідно до фізіологічного стану тварин на основі глибокого розуміння механізму їх специфічної дії. Мета досліджень - встановити особливості перебігу процесів пероксидного окиснення у свинок залежно від фізіологічного стану. У дослідах за принципом аналогів використано 5 клінічно здорових свинок української степової білої породи. Кров відбирали в різні періоди відтворювального циклу: лютеальна фаза, еструс, на 15, 20, 30, 60, 90, 104, 113 доби вагітності та через 12 годин після опоросу. Інтенсивність перебігу процесів пероксидації у крові досліджували за активністю ксантиноксидази, концентрацією дієнових кон?югатів, вмістом ТБК-активних сполук. Оцінено рівень антиоксидантного захисту за активністю супероксиддисмутази, активністю каталази, вмістом відновленого глутатіону, аскорбінової і дегідроаскорбінової кислот, вітаміну А та вітаміну Е. Встановлено, що у свинок у період еструсу в крові пришвидшуються процеси пероксидного окиснення: зростає активність ксантиноксидази, підвищується вміст дієнових кон'югатів в 1,6 раза та ТБК-активних сполук в 1,9 раза (p << 0,05). Ці зміни супроводжуються зниженням резистентності еритроцитів до пероксидного гемолізу на 64 % та зростанням рівня антиоксидантного захисту - активності супероксиддисмутази, кількості вітаміну А (p << 0,05) і вітаміну Е. Встановлено, що у свинок перед пологами спостерігалась інтенсифікація пероксидації, за рахунок збільшення активності ензимів та зменшення каталази. Ці зміни відбуваються на тлі прискорення процесу пероксидного окиснення - збільшення концентрації дієнових кон'югатів (p << 0,05), ТБК-активних комплексів (p << 0,01) та зниженням кількості відновленого глутатіону, вітаміну А та вітаміну Е (p << 0,01). Особливості перебігу процесів пероксидації у крові свинок визначається періодами статевого циклу та поросності. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |